Сродна праця
Коли людина відчуває себе щасливою?Це питання цікавило і видатного українського філософа Григорія Сковороду. Він мріяв про таку Україну,де будуть жити саме щасливі люди. У своїх творах протягом всього свого життя він прагнув цього досягти або хоч вказати той шлях до омріяної мети. В одному зі своїх афоризмів байкар підкреслював про те,що саме людина виступає ковалем свого щастя.
Увівши в українську літературу байку , мандрівний філософ в алегоричній формі показував недоліки суспільства і людей. Мріяв виправити їх вади,щоб світ став ще прекраснішим.
Досить цікава частина байок Г.Сковороди – їхня «сила»,або мораль. Мораль подається у афористичній формі,а може бути більшою за основний текст самого твору.
Одним із провідних мотивів у байках українського Езопа – спорідненої праці,якому філософ присвятив багато своїх творів. Письменник стверджував,що коли праця є природною потребою кожної людини,то без праці вона не може бути щасливою,не отримуватиме морального задоволення. Саме така робота приноситиме суспільству матеріальні і духовні багатства. Та праця повинна бути вільною,кожний громадянин суспільства має працювати за покликанням,за нахилом і талантом.
Саме споріднена праця є провідною ідеєю байки «Бджола та Шершень».
Сила в байці набагато переважає за основним змістом.У центрі уваги тільки два герої : працьовита Бджілка і ледачий Шершень. Та скільки цікавого і пізнавального в цих образах. В алегоричній формі байкар змалював трудолюбиву і в той же час і щасливу комаху. Бджола працювала з насолодою і від того мала веселість у серці. Бо займаючись тим,що дано від природи – то є найбільша втіха для неї.
А якщо поселити бджолу у золоту клітку достатку і не давати їй працювати,то вона помре від туги. Помре,бо не зможе займатися спорідненою працею.
Шершень зображений як паразит,що живе тільки заради їжі,питва. Він хизується своїм становищем і кепкує з працьовитої Бджоли.
У «силі» Г.Сковорода на прикладах показує благородство людей,що живуть у «сродній праці».
Саме щаслива та мудра людина,яка у природженому ділі трудиться і знаходить щастя у спорідненій праці.