Життя поневолених кріпаків якнайкраще відображеє поема Шевченка “Сон”. У ній описано важке життя селян, та сувора кріпацька доля. Цей твір великий Кобзар створив у 1844 році, саме цей рік вважається найважчим в долі кріпаків. Люди повністю були залежні від своїх поневолителів. Тарас Шевченко був проти поневолення українського народу, у цій поемі він виражає глибоку ненависть до панства, описуючи рабський труд селян на панській ниві. Шевченко виражає глибокі співчуття нашому народові і одночасно розповідає про важке життя у ті часи.
У часи царизму було заборонено виражати вольнолюбиві думки, це могло коштовати свободи, а інколи і життя. Шевченка не один раз відправляли у заслання, але він не боявся обмеження волі. Навпаки, він починав ще більше писати подібних творів, борючись за свободу для народу.
Тарас Григорович описуючи декабристів, захоплюється їх сміливості, тому що вони ризикують життям та свободою заради своєї батьківщини.
Я був дуже вражений, коли прочитав цю поему, яка розповідає про катів українського народу. У поемі “Сон” Шевченко виражає всі страждання українського народу.
За всю свою історію наш народ зазнав багато поневірянь та принижень, але все-таки кріпацтво було відмінено після смерті Шевченка. Видатний поет хоче до нас донести, що влада – це насилля над людьми, і що її не треба боятися, треба боротися за себе, а найголовніше за права свого народу. Шевченка не змогли зламати ані кріпацтво, ні багаточисельні заслання до Сибіру. Він вистояв всі ці випробування і до останнього часу боровся за права простого народу.