Твір на тему: рідне слово



“Ну що б, здавалося, слова…”

Діди і прадіди полишили у спадок наступним поколінням багато чудових речей: мистецькі твори, архітектурні споруди, передали певний досвід та навички. Але найцінніший скарб – то мова, яка є свідченням існування держави.
Рідна мова оточує людину від народження. Перші почуті немовлям звуки – це слова колискової з маминих вуст. Потім – дитячий садок з яскравими іллюстраціями українських казок, і сидять дітлахи, затамувавши подих, щоб не пропустити жодного слова.

Вивчаючи літературу у школі, її шедевральні твори з описами красивих куточків рідної землі, дитина починає цінувати красу рідного слова.
У слові рідному “закодована” сила народу, його дух, менталітет і світосприйняття. У ньому закодована душа та автентичність українців.
Споконвіків рідне українцям слово не визнавали, намагалися стерти з пам’яті, забороняли.
Саме воно завжди підіймало народ на боротьбу за незалежність.

А ще слово – потужна унікальна зброя, яка може додати сил, підбадьорити, врятувати. Або, навпаки, принизити і зробити боляче.
Прикро споглядати, як ігнорується українське слово деякими категоріями населення. Часто молоді люди з провінції, приїхавши до великого міста, соромляться говорити по – українськи. І починають розмовляти російською, якої теж майже не знають. От і виходить якась суміш двох мов, гібрид, якому дали неприємну назву “суржик”. Про його існування знають навіть іноземці, які приїжджають до країни навчатися або працювати.

Чому ж українці так ставляться до рідного слова? Жителі столиці, знаючи і розуміючи українську мову, не завжди нею користуються.
Чого не скажеш про земляків, змушених у свій час залишити Україну в пошуках кращого життя. Під час закордонних поїздок до Канади, Сполучених штатів Америки, де проживають представники діаспори, можна відчути, як жадібно ловлять кожне слово і насолоджуються ним ті, хто все життя відчуває ностальгію за батьківщиною.

Багато українських поетів уславлювали українську мову та українське слово. Однак, краще поета по рідне слово не скажеш…Здається, рядки звучать дуже влучно:
«Слово барвисте, слово багате,
Рідне і тепле, як батьківська хата.»


Схожі твори

  • Твір на тему: мені однаково чи буду Чим читач уважніше вчитується у вірш Тараса Шевченка "Мені однаково чи буд", тим яскравіше перед очима вимальовується постать поета як пророка нашої […]
  • Твір на тему: не судилось Твір на тему: не судилось Дуже часто можна почути про те, що комусь не судилося стати актором, співаком, високим і так далі. Звичайно, всі люди […]
  • Твір на тему: думи мої думи Тарас Григорович Шевченко постать яка відома далеко за межами України. Він чудовий поет, видатний драматург, неперевершений майстер свого слова. Я вважаю, […]
  • Твір на тему: жульєн сорель Відомий роман Стендаля називається «Червоне і Чорне». Цей твір був як в пошані, так і підпадав величезній критиці. Давайте розглянемо детальніше образ […]
  • Твір на тему: до радості Якщо у нього все є для хорошого життя і духовної досконалості. Чогось хорошого вчить; радість від молитви; радість від того, що Ви допомогли іншій […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *