Як же багато в житті для людини важить спілкування. Ще прадавні люди розуміли це. Вже тоді, використовуючи певні знаки, сигнали, вони намагалися спілкуватися, щоб розуміти один одного. З часом, народами було створено багато мов. Тепер їх безліч. Для кожного, мова його батьківщини є найріднішою, найдосконалішою. Нею ти спілкуєшся з рідними, друзями, вчиш свою маленьку дитину нових слів. Мову можна назвати швидкісним потоком інформації. Радіо, телебачення, література, всесвітня мережа інтернет – все це дає нам як інформацію розважальну, так і життєвонеобхідну.
Як чудово, за допомогою теплих слів, зізнатися коханій людині у почуттях. А якби не було мови, що ж тоді ми робили б? Як спілкувалися? Безумовно, такого бути не може, тому що людина має інтелектуальні здібності, щось цікаве все одно б винайшли.
Слово може бути приємним, та навпаки, має ще й змогу образити, дістатися самого серця. Для того, щоб не ображати оточуючих, потрібно завжди думати про те, що хочеш сказати. Адже наговорити можна дуже багато, а потім, обдумуючи власні дії, вчинки, та слова, зрозуміти, що був неправий. І знову на допомогу прийде рідна мова. За допомогою неї можна принести вибачення.
У кожної нації є власні надбання. Сюди можна віднести й літературу. Її вивчають у школі, діти розвивають та поповнюють свій словниковий запас. Історики, літературознавці вже давно довели, зібрали факти, що мова є літературною та розмовною, або як ще кажуть сленговою. Також, існують і різноманітні діалекти.
Потрібно плекати мову власного народу, пишатися, збагачувати свій словниковий запас. Дотримуючись цих правил, ми станемо цікавими співрозмовниками. А до людей, які вміють вправно викладати власні думки та припущення, обов’язково прийде успіх. Бережімо власну мову. Для справжніх патріотів вона є надзвичайно коштовним скарбом.