Яка ж то небачена краса – відчувати на своїй шкірі теплий літній вітерець,грітися на ласковому сонці,пірнути з усього розбігу в прохолодне озеро або річку,пройтися незвіданими лісними тропами,зустрічаючи всіляких тварин,полежати десь у бабусиному селі на свіжому стозі сіна,дивлячись у синє небо.
Одним словом – насолоджуватися природою,почувати себе її невід’ємною частиною,частиною того прекрасного та невідомого у повному обсязі.Що ж для кожного з нас є природа?Деякі лише ліниво будуть трактувати однакові та вже до дірок завчені визначення,не розуміючи сутності та банальної ролі природи в житті кожного.
Забуваючи та нехтуючи правилами користування природою,люди просто приречують її та,у першу чергу,себе на погибель,не розуміючи взаємозв’язок ланцюжка «природа – люди».Що ж з вами коїться?Навіщо свідомо чи несвідомо знищувати ці життєдайні ресурси усього дихаючого,рухаючогося та існуючого;навіщо смітити,зловживати природою та без докорів сумління так катастрофічно на неї діяти?Лише єднаючись з нею,ми в змозі гармонійно жити у навколишньому середовищі,кохати,радіти та почувати себе щасливими.
Допоки люди не схаменуться,не усвідомлять роль природи та взагалі наявність її у процесах людства,вони будуть страждати від своїх же помилок,які так чи інакше призвели до катастроф,пов’язаних з необачним відношенням до нашої матінки-природи.Все,що ми мусимо робити,це захищати її з усіма поривами серця,нав’язувати шанобливе ставлення до неї підростаючому поколінню,пояснюючи та аналізуючи усі аспекти нашого гармонійного існування з нею.