Настала осінь-одна з найяскравіших пір року. На самому початку вона золотава,барвиста і тепла, а потім сіра, похмура,холодна та мокра. Восени на дворі дуже гарно. Листя на деревах постійно міняється,то вона жовте,то зелене,то червоне, а згодом і зовсім падає на землю,застилаючи її жовтогарячим килимом.
В жовтні місяці з’являється чарівний проміжок тепла й яскравої погоди.Його називають бабине літо. Його неповторна краса – сріблясті,наче тоненькі ниточки павутини,які блищать у сонячному промінні на кожному кроці.Цвітуть гарні осінні квіти:рози ,айстри, орхідеї. Після осіннього дощу у лісі повно грибів.На кущах висять дуже смачні та корисні осінні ягоди. У господарствах теж прийшла пора збирати врожай.
Стиглі овочі,фрукти і яблука з горіхами. Це так прекрасно – з’їсте налите яблучко прямо з гілки.Воно неповторно солодке,та смачне.Восени один день не схожий на інший.Небо частіше стає сірого кольору,та наче плаче за минулим літом.За щільними хмарами ховається сонячне небо,Іде дощ – то дрібний,то крупний,він може йти без зупинки цілого дня,а може йти и декілька днів підряд.Розмаїття яскравих осінніх фарб змінюється сірюстю і похмурістю в кінці цієї пори року.
Тільки блакитне небо не витрачає своєї вічної краси. Убирають врожай в полях, садах,колгоспах.Дерева стоять чорні та голі,на дорозі повно пожовклого листя,частіше дує міцний,по справжньому осінній вітер, йіде дощ.На вулиці стає прохолоднл. Народ поспішає заховатися від непогоди в своїх оселях. З сумними вигуками у теплі краї відлітають пеоелітні птахи. Усе живе відчуває, що зовсім скоро прийде неповторна та чарівна зима.