Свою знамениту “Оду до радості” Фрідріх Шиллер написав у 1785 році для масонів у німецькому місті Дрезден. Цей твір зразком найціннішого фонду світової літератури. Це цьому творі автор майстерно передає та зображує відчуття радості душі, та бажання людей жити в злагоді та мирі.
У ті часи ця ода набула неабиякої популярності через свій філософський зміст. Автор возвеличує любов, мир та гармонію, це саме те, чого так сильно не вистачає людству. Мистецтво це єдине, що зможе направити людина на істинний шлях. Шиллер думав, що кожній людині під силу себе вдосконалювати, і це те, що відділяє людину від тваринного світу. У цьому творі ідея об’єднання людей, просвітницька основа. У 1993 році “Оду до радості” вибрали гімном новостворенного Європейського Союзу, який побудований на принципах миру, демократії та свободи, саме про ці якості йде річ у творі.
Коли ода була тільки створена, вона мала назву “Ода до свободи”, але назва була змінена, щоб мова не йшла про політику. Після того, як Бетховен використав її у своїй симфонії, вона набула світової слави та пошани.
Як ми бачимо автор цієї оди хотів, щоб людство того часу і людство майбутнього жило в мирі, радості та злагоді. Цей по справжньому величний твір має світове визнання, вважається золотим прикладом класичної світової літератури та музики. Нашому людству дуже не вистачає тих якостей, про які йде мова у цій величній оді. За своє багаторічне існування ода була визнана світом. Зараз вона офіційним гімном Європейського Союзу.