Ще з дитинства прочитавши книжку Даніеля Дефо “Пригоди Робінзона Круза і був даже вражений героїзмом головного героя. Він був звичайним британським мореплавцем, який у пошуках щастя вирішив відправитися у далекі краї. По дорозі їх корабель затонув, і Робінзон, який дивовижним чином врятувався, доплив до острова, на якому ніхто не жив.
Йому пощастило, якщо так можна сказати. На цьому клаптику суші посеред океану не було ані змій, ані других небезпечних істот. Маючи досвід у виживання він починає майструаати собі будинок, з підручних матеріалів, після цього вирушає досліджувати острів. Там він знаходиться багато дерев, з яких можна подивитися плодами. Він знаходить аборигена, якого називає П’ятниця, і вони стають найкращими друзями.
Йдуть роки, а Робінзона ніхто і не знайшов, він має власне господарство, вирощує рослини, повністю адаптувавшись на безлюдному острові. Він будує саморобний човен, щоб уплити з цього острова, але всі його спроби закінчуються невдало.
Через багато років його помічає корабель, який його і рятує. Приїхавши додому у Англію на порозі будинку стоять його родичі, які дуже змінилися за цей час.
Мені подобається головний герой своєю мужністю, героїзмом та стійкістю, перебуваючи у складних життєвих обставинах він не втратив своє обличчя, він мужньо продовжує боротися з дикою природою за життя. Проти нього були всі обставини, але навіть через багато років він не зламався, вистояв перед природою і повернувся у свою країну. Я дуже поважаю його, та його вчинки. Він мій улюблений літературний герой.