Маруся Богуславка не конкретним образом, це образ жінки українки, яка попавши у османський полон не забуває своєї батьківщини та родини, і навть одружившись з ханом все одно допомагає невільникам з України всіма силами. Подвиг заради Батьківщини оспівує тьмяніє у думі “Маруся Богуславка”. Хоча Маруся і прийняла іноземну віру, але вона прагне допомогти козакам, які потрапили у ворожий полон.
Вона має чисте серце та душу і як може допомогає співвітчизникам. У читача її образ визиває співчуття, вона згадує рідну землю, і домогає козакам втікти з чужини. Богуславка прийшла до козаків, які сиділи у турецькій тюрмі тридцять років і не бачили сонячного світла, вона обіцяє звільнити їх на Пасху, коли її чоловік поїде до міста, козаки їй звісно неповірили, але згодом Маруся принесла ключі від довгоочікуваної волі, а сама залишається у чужому краю, бо він став для неї наче рідний.
Вона каже козакам, щоб відшукали її батьків і повідомили їм, що вона вже не буде вертатися додому, що звикла вона до чужини. Марусина Трагедія в тому, що будучи навіть дружиною турецького хана вона не забуває рідний край та свою родину. В її серці залишилися почуття до рідної землі, і вона вчинила сміливий вчинок домогла бажати із полону своїм козакам.
Ця історія свідчить про те, що багато українок, які жили при дворі хана домогали своїм братам бажати додому незважаючи на небезпеку, яка чекала їх на цьому важкому шляху.
У наші часи також багато таких дівчат, які незважаючи на все ризикують собою на благо своєї Батьківщини.