Мало хто любить листопад, адже він нагадує про те, що теплі дні добігають кінця і скоро почнеться довга та холодна зима. А я люблю цей місяць. На його початку ще можна милуватися різнокольоровим листям, блукати стежинами парків, що рясно притрушені опалим листям. Так приємно слухати його шурхіт під ногами.
Листопад – це той місяць, коли квітнуть хризантеми. Це мої улюблені квіти. Їх квіточки з сотні дрібних пелюсток мають неповторний, гіркуватий аромат. Це останні квіти осені, які до перших морозів прикрашають клумби мого міста. Темно-червоні та яскраві жовті, жовтогарячі та рожеві – я обожнюю їх!
Остання третина осені зазвичай не шкодує рясних дощів, тому, поки не випав перший сніг, треба поспішати до лісу зі пізніми грибами. Так приємно відчувати грибний аромат, змішаний з запахом мокрого листя та хвої. Крізь м’який килим моху та коричневого листя важко відшукати польські та опеньки, але, якщо добряче придивитись, то кошик не лишиться порожнім.
Саме в листопаді відчуваєш, наскільки коротшим стає день. Ближче до кінця осені все частіше хочеться загорнутись у теплу ковдру та почитати щось цікаве. Листопад – це пора книга, а ще – рукоділля. Саме час в’язати шарфи та шапки, рукавички та светри. Чим менше часу проводиш на вулиці, тим більше дивишся фільмів та передач. Так приємно відвідувати з друзями театри та ходити у кіно. Якщо є бажання і є гарна компанія, то у листопаді ніколи буде нудьгувати!
Наприкінці осені зривається перший сніг. Мокрий, нетривалий, він швидко тане, але зачаровує. Так буває кожен раз: йдеш у своїх справах і не розумієш, що відбувається. А потім зупиняєшся, піднімаєш очі до сірого сумного неба і бачиш, як кружляють тендітні сніжинки. Зимою сніг так не дивує, бо його багато, до нього вже всі звикли. А сніг у листопаді – це маленьке диво. За це я і люблю листопад!