Я хочу розповісти про Лесю Українку-величнішу українську поетесу.Вона вміла писати дуже гарні вірші,та оповідання.В неї була дуже тяжка доля,а саме дитинство.З раннього віку вона хворіла важкою та невиліковную хворобою-туберкульозом кісток,але не дивлячись на це вона продовжує писати вірші,і робить це дуже гарно і талановито.З її творчостю я познайомився ще дуже давно,і вона одразу мені сподобалася,як талановита поетеса та сильна,мужня жінка.
Хворіючи хворобою вона не на секунду не перестала писати,вона робила все для того, щоб боротися з хворобою.Народилася вона у гуцульському селі на Закарпатті, навчалася в Австро-угорській школі,але дуже любила Україну та українців, українську мову і переважну більшість віршів писала саме на мові.Її зразила невиліковна хвороба, лікарі заборонили вставати з ліжка та ходити,але вона попри все продовжує писати та читати,і це дуже мужній вчинок,який не кожному під силу.
Свої вірші вона почала друкувати, але через заборону української мови,вона не змогла їх поширювати.Царський тиск посилювався і вона не могла таке терпіти.Гніт царизму поглинула всю Україну і Леся Українка призиває всіх боротися за кращу долю.Пише вірші вона на території Автономної республіки Білорусь,та Австро-Угорщини,там можна було розмовляти на телячій мові і нав’язувати її потім всім іншим.
Я хочу зазначити,що вона Дуже талановита людина талановита поетеса та сильна мужня жінка,яка попри все знайшла в собі сили писати та друкувати ці твори,які і зараз користуються попитом,та повагою