Славетне козацьке минуле України привертало увагу багатьох людей на протязі минулих століть. Багато творів присвячено запорожцям та козацькій вольниці Січі. Я вважаю, що ніхто так гарно не оспівував наше багате минуле, як великий син українського народу Тарас Григорович Шевченко, його привертала мужність та героїзм нашого народу, сміливі та зухвалі козацькі походи на одвічних ворогів нашої держави.
Доля українського народу була дуже важкою. Україну роздирали османські та татарські набіги, було вбито багато людей, також їх забирали у довготривалий полон. Козацтво виступило єдиним оберегом нашого народу від ворога. Щоб попередити ворожі атаки, козаки влаштовували походи морем до турецьких берегів. В поемі Тараса Шевченка “Іван Підкова”, змальований один із таких героїчних походів. Головний герой очолює військо козаків, які героїчно захищають Україну від ворога. Історичних довідок про участь Підкови немає, але Кобзар допустив, що він був очильником походів проти татар та турків.
У цій поемі прямо не описано битв та покарань ворога, але сам факт походу на Османські землі показує мужність козаків. Ми бачимо, Україна на ті часи була практично не захищена, але у низах Дніпра сформувалося надійне та могутнє військо, яке захищало народ та державу від ворогів. Іван Підкова очолює мужні походи козаків проти ворогів, він не боїться смерті та полону, в його інтересах захист держави, походи козаків показали спроможність захистити себе від нападів степових кочівників. Ми бачимо, що у всі часи були такі люди, які готові захищати свою землю.