У нашому сучасному людському суспільстві, люди, які мають якийсь талант виглядають в очах оточуючих людей дивакуватми, чужими, іноді вони стають ізгоями у суспільстві, дуже часто такі люди вимушені просити політичний притулок у інший. Для майбутнього народу це дуже складна ситуація, тому що ми живемо у світі, де кожна людина сама за себе.
Письменник Джонатан Свіфт розповів одну з таких історій світові. Його розповідь йде про таємничу країну Ліліпутію, де живуть дуже маленькі зростом люди. Гулівер значно відрізняється зростом від інших жителі міста. Жителів країни роздирає заздрість щодо зросту Гулівера, вони хочуть взяти його у полон. Живучи у цій країні, Гулівер відчуває себе некомфортно, йому стає важко жити в таких умовах. Вони скрутили велетня та намагалися виколоти йому очі, але йому вдалося втекти з полону.
Автор зрівнює кожну людину, яка відрізняється від інших. Такі люди відчувають страждання, через своб індивідуальність. Такі люди страждають вона хочуть бути схожими на інших, усвідомлюючи, що такими якими вони є, суспільство їх просто не прийме. Люди, с таким положенням вимушені біжати з країни закордон, де їх приймають такими, які вони є
У наш час такі люди можуть бути дуже талановитими, вони можуть стати видатними вченими, лікарями та музикантами, і дуже буде прикро, коли такі спеціалісти тікають із країни, де вони стають чужими. Я вважаю, що нашому суспільству треба бути більш толерантними до таких людей, бо наша країна може втратити їх талант назавжди, вони є невичерпним джерелом знань та інформації, і дуже буде прикро, якщо ми їх втратимо.