Деякі, ще зі школи стверджують, що писати твори за навчальною програмою є дуже складною та непотрібною справою. Навіщо описувати власні думки та враження, якщо є можливість про них розповісти. Хтось погоджується з подібним твердженням, а для когось така інформація буде неприйнятною.
Потрібно не тільки грамотно говорити, висловлювати власні думки, а ще й вправно їх описувати на папері. Саме для цього в українській мові існують різноманітні засоби, прийоми, правила розвитку мовлення. Однією з нескладних навичок, якої вчать ще у школі, є написання есе. Можливо, хтось злякається, почувши дане слово, стверджуючи, що ніколи в житті не писав подібного, та не зможе цього зробити. Але насправді це просто. Що ж таке есе? Ви можете писати його на будь-які теми.
Прочитавши цікаву книгу, яка справила на людину неймовірне враження, може виникнути бажання, описати ці самі почуття, захоплення, висновки, які були зроблені після читання. Забарвлення самого написаного твору можливо зробити емоційним, а іноді стриманим. Дехто напише так, що після ознайомлення з його есе, захочеться бігти до бібліотеки, щоб знайти книгу, яку описано. А будуть і такі, хто скаже, що не читав даного, ще й сто років не відкриватиме книжки.
Побувавши на концерті, виставі, відпочивши на природі, людині обов’язково захочеться поділитися враженнями з друзями, близькими. Можна обговорити це при особистій зустрічі, розповісти по телефону. Та є ще один спосіб. Можливо всі власні емоції описати на папері, або просто надіслати електронною поштою. Це вже буде нагадувати есе. І не обов’язково бути письменником, аби вміти описувати свою точку зору на щось прекрасне, чи навпаки, на погане, негативне. Потрібно докласти лише трошки зусиль, зосередитися, подумати. І в такому разі, есе вийде чудовим.