Яка риса людського характеру найбільш цінувалась у всі часи? Що так сильно нас приваблює в інших? Які вчинки більш за все викликають повагу і захоплення? Без жодних сумнівів – це доброта та добрі вчинки. Саме добро посідає найважливіше місце серед усіх категорій етики. Ця одвічна моральна цінність завжди виступала найголовнішим показником людяності та добропорядності. Коли серце наповнене добротою, коли в думках і вчинках немає зла, лише тоді людина може називатися людиною.
Чому ж добро завжди було, є і буде незмінним мірилом високої моралі кожної особистості? Людина – це перш за все соціальна істота, ми живемо в суспільстві, взаємодіємо з іншими людьми. Саме характер цих взаємовідносин визначає благополуччя суспільства. Якщо в ньому панує турбота про ближнього, взаємоповага і милосердя, тоді лише воно може процвітати. І навпаки, зло й байдужість руйнують, отруюють суспільство, заважають йому гармонійно розвиватись.
Багато класиків світової літератури та видатних мислителів зверталися до вічної теми – боротьби добра і зла. Це очевидно, що одне не може існувати без іншого. Добро лише тому має таку вийняткову цінність, бо ми знаємо яким буває зло. Добро, наче промінь сонця, зігріває й заливає світлом людські душі. Дуже влучно висловився видатний письменник Марк Твен: “Доброта — це те, що може почути глухий і побачити сліпий”. Дійсно, кожна жива істота відчуває добро. Як відомо, добро завжди повертається, жоден добрий вчинок не залишається непоміченим. Але тільки коли воно справжнє, щире, тоді воно торкнеться людської душі і відгукнеться тим самим.
Творити добро, примножувати його, не чинити зла – ось головне призначання людини. Ми можемо кожний день робити наш світ трішечки кращим, якщо робитимемо добрі вчинки. Велике щастя бути добрим і творити добро. Це ключ, який відкриє будь-які двері.