Поняття добра саме по собі є зрозумілим кожному з людей : це усе гарне,що йде від чистої душі й має на меті несення блага й чудових вражень,сповненого любов’ю до всього оточуючого.Добром пам’ятають добру людину,злом – злу.У вирі сучасного життя це практичне застосування добра є рідкістю.У власному задушливому побуті люди забувають про це,відділяючи себе і свою душу від самовдосконалення,перестають взагалі бути людьми як такими.
«Як корабель назвеш,так він і попливе» – лязгає своїм реалістичним тлумаченням народна приказка.У випадку з людиною – теж саме.Оточуючи себе добром ззовні і зсередини,вона здатна прожити,розуміючи,що буття її пройшло не даремно,що вона знадобилася для здійснення поклику власної душі. «Спробуйте бути хоча б трохи добрішими по відношенню до оточуючих – і ви одразу побачите,що будете не в змозі зробити зло» – сказав древній мислитель й філософ Китаю до нашої ери.Доброта,на мою думку,слугує людині прикрасою,виокремлює її з-поміж інших.Якщо хтось робить добро,то воно обов’язково повернеться йому.
Та й початкове значення добра протиставляється внутрішньому змісту зла,яке несумісне з істинною моральною поведінкою вихованої та чемної людини.Добро здатне дарувати нам усім щиру посмішку та приносити радість у на ше швидкоплинне та часом безбарвне життя.Цінуймо тих,хто робить добро!Й намагаймося з усіх сил робити його власноруч,додаючи сенсу своєму існуванню та даруючи оточуючим людям піклування.