В світі налічується близько двохсот держав.Є бідні,є середні, є багаті,але ми народилися саме в Україні.Це не сама багата країна світу,вона дуже бідна,але ми в цьому не винні,так склаламя наша важка та несправедлива доля.Нам тут ще треба жити та робити цю країну кращою,тому що, можливо,в ній жити ще нашим дітям та онукам.
Ми покладаємо всі свої сили,надії,та віру,щоб зробити у нашій країні прекрасне життя,щоб нам самим було не огидно тут жити,а також нашим дітям та онукам.Тому нам треба взяти волю у кулак, зібратися з думками,та переосмислити свій світогляд.Але наші бійці відстояли рідну землю, захистили Батьківщину від німецьких окупантів.Згадуючи ці події,слід зазначити те,що у полон був взятий німецький генерал Паулюс,якого захопили наші війська,це суттєво підірвало бойовий дух німців.
Згодом він став ярим антифашистом.Сталінград був нашим,сотнв тисяч німецьких солдатів та офіцерів потрапили в полон,це був переламний етап війни.Цим прикладом я хочу сказати,що для нас немає нічого неможливого,в нас є сила, воля,та нестримне бажання оволодіти метою.Любов до своєї землі треба проявляти гарними вчинками,та показувати їх оточуючим, треба вміти обробляти землю та любити її всім серцем,як це потрібно бути для кожної людини яка любить свою землю всією душею.Земля-це наш дім-земля-це наше все.
Без землі ми ніхто,і нам як ніколи треба бути обережним із поводженням з нею.Не засмічувати її відходами, дбати про неї,та у тяжкий момент захищати.І це є справжня любов до землі,яка непідупна, і не дивлячись не на що вона перемагає усі негаразди.Так розпорядилася доля.